самоіндукція
САМОІНДУКЦІЯ, ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні в ньому електричного струму (під час розмикання або замикання струму в електромережі тощо). Явище проходження змінного струму в колі з самоіндукцією описується лінійним рівнянням (Курс мат. анал., II, 1956, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоіндукція | самоіндукції |
Родовий | самоіндукції | самоіндукцій |
Давальний | самоіндукції | самоіндукціям |
Знахідний | самоіндукцію | самоіндукції |
Орудний | самоіндукцією | самоіндукціями |
Місцевий | на/у самоіндукції | на/у самоіндукціях |
Кличний | самоіндукціє | самоіндукції |