сантур
САНТУР, -а, САНТУРІ, невідм., ч. Струнний ударний музичний інструмент типу цимбалів, з трапецієподібним корпусом і металевими струнами; звук видобувається дерев’яними паличками; поширений в Грузії, Вірменії, Азербайджані Індії, Ірані, Туреччині та інших країнах Сходу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сантур | сантури |
Родовий | сантура | сантурів |
Давальний | сантурові, сантуру | сантурам |
Знахідний | сантур | сантури |
Орудний | сантуром | сантурами |
Місцевий | на/у сантурі | на/у сантурах |
Кличний | сантуре | сантури |