святенниця
СВЯТЕННИЦЯ, і, ж. Жін. до святенник. Важко було визначити, чи мали ці святенниці якийсь чернецький ранг (Смолич, Мир.., 1958, 112); Боялися вони всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | святенниця | святенниці |
Родовий | святенниці | святенниць |
Давальний | святенниці | святенницям |
Знахідний | святенницю | святенниць |
Орудний | святенницею | святенницями |
Місцевий | на/у святенниці | на/у святенницях |
Кличний | святеннице | святенниці |