святоруський
СВЯТОРУСЬКИЙ, а, е, фольк. Те саме, що руський 2. - Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах; не думав уже вбачати святоруського берега. А ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | святоруський | святоруська | святоруське | святоруські |
Родовий | святоруського | святоруської | святоруського | святоруських |
Давальний | святоруському | святоруській | святоруському | святоруським |
Знахідний | святоруський, святоруського | святоруську | святоруське | святоруські, святоруських |
Орудний | святоруським | святоруською | святоруським | святоруськими |
Місцевий | на/у святоруському, святоруськім | на/у святоруській | на/у святоруському, святоруськім | на/у святоруських |