світосприймання
СВІТОСПРИЙМАННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності. За десять років перебування Дніпрової Чайки поза Херсоном в її житті і світосприйманні відбулися істотні зміни (Рад. літ-во, 3, 1958, 64); Музика, як основа світосприймання, лунає на багатьох сторінках перших книжок Тичини (Рильський, III, 1955, 412).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світосприймання | світосприймання |
Родовий | світосприймання | світосприймань |
Давальний | світосприйманню | світосприйманням |
Знахідний | світосприймання | світосприймання |
Орудний | світосприйманням | світосприйманнями |
Місцевий | на/у світосприйманні | на/у світосприйманнях |
Кличний | світосприймання | світосприймання |