сграфіто
СГРАФІТО, невідм., с. 1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу. Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески, сграфіто (Мист., 4, 1966, 3); // Спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки.
2. Художній твір, виконаний таким способом. Красиве кольорове сграфіто зробили художники.. в актовому залі школи (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сграфіто | сграфіто |
Родовий | сграфіто | сграфіто |
Давальний | сграфіто | сграфіто |
Знахідний | сграфіто | сграфіто |
Орудний | сграфіто | сграфіто |
Місцевий | на/у сграфіто | на/у сграфіто |
Кличний | сграфіто | сграфіто |