секста
СЕКСТА, и, ж., муз. Шостий ступінь у діатонічній гамі. Доволі часто подибуємо в лемківських піснях мелодії, засновані на середньовічних церковних ладах або на відрізках із тих ладів, наприклад, на сексті церковного дорійського ладу (Муз. праці, 1970, 355); // Інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами. Мелодійна лінія думи переважно спадаючого характеру; вгору вона йде скоками, що сягають до інтервалу квінти, сексти й навіть септими (Іст. укр. музики, 1922, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | секста | сексти |
Родовий | сексти | секст |
Давальний | сексті | секстам |
Знахідний | сексту | сексти |
Орудний | секстою | секстами |
Місцевий | на/у сексті | на/у секстах |
Кличний | сексто | сексти |