секстина
СЕКСТИНА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба. Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета,.. давши при цьому ряд власних оригінальних строфічних побудов (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | секстина | секстини |
Родовий | секстини | секстин |
Давальний | секстині | секстинам |
Знахідний | секстину | секстини |
Орудний | секстиною | секстинами |
Місцевий | на/у секстині | на/у секстинах |
Кличний | секстино | секстини |