сенешаль
СЕНЕШАЛЬ, -я, ч. 1. У Франкській державі в 5 – 8-му ст. – спочатку стольник, в чиї обов’язки входило спостереження за подаванням страв від час обідів та бенкетів; з 8-го ст. виконував судові та воєнні функції; з часом – одна з вищих придворних посад в 10 – 12-му ст., головний управляючий королівським палацом; сенешалі завідували внутрішнім розпорядком при дворі. 2. На Півдні та Заході Франції з 13-го ст. – керівник округу (сенешальства) з воєнно-адміністративними функціями, вищий представник місцевої судової влади.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сенешаль | сенешалі |
Родовий | сенешаля | сенешалів |
Давальний | сенешалеві, сенешалю | сенешалям |
Знахідний | сенешаля | сенешалів |
Орудний | сенешалем | сенешалями |
Місцевий | на/у сенешалі, сенешалеві | на/у сенешалях |
Кличний | сенешалю | сенешалі |