сентименталіст
СЕНТИМЕНТАЛІСТ, а, ч. 1. Прихильник, послідовник, представник сентименталізму (у 1 знач.). Буржуазна критика заплутала питання про творчий метод Квітки-Основ'яненка, якого вважали сентименталістом, продовжувачем традицій Карамзіна (Рад. літ-во, 18, 1955, 23).
2. Той, хто виявляє надмірну чутливість до кого-, чого-небудь. Ах, як ненавиджу я сам себе часами. Бо я сентименталіст, я дивлюся на все очима такої людини, яка ненавидить біль і нерозривно зв'язана з болем (Ірчан, II, 1958, 148).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сентименталіст | сентименталісти |
Родовий | сентименталіста | сентименталістів |
Давальний | сентименталістові, сентименталісту | сентименталістам |
Знахідний | сентименталіста | сентименталістів |
Орудний | сентименталістом | сентименталістами |
Місцевий | на/у сентименталісті, сентименталістові | на/у сентименталістах |
Кличний | сентименталісте | сентименталісти |