серцевий
СЕРЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до серце 1. Наприкінці першого року життя [дитини] у зв'язку з розвитком серцевого м'яза ударний об'єм серця зростає більше, ніж у 4 рази (Шк. гігієна, 1954, 79); Небажані реакції, що виникають під час операції, виявляються в порушенні серцевої діяльності, розладі дихання (Наука.., 7, 1958, 27); // Пов'язаний з хворобою серця. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Коз., Листи.., 1967, 267); // Признач. для лікування хвороб серця. Знову вдаються [лікарі] до серцевих ліків. Він немов повертається до життя (Сміл., Сад, 1952, 307); Випила [Оксана Сергіївна] серцеві краплі й полежала після них (Ю. Янов., II, 1954, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | серцевий | серцева | серцеве | серцеві |
Родовий | серцевого | серцевої | серцевого | серцевих |
Давальний | серцевому | серцевій | серцевому | серцевим |
Знахідний | серцевий, серцевого | серцеву | серцеве | серцеві, серцевих |
Орудний | серцевим | серцевою | серцевим | серцевими |
Місцевий | на/у серцевому, серцевім | на/у серцевій | на/у серцевому, серцевім | на/у серцевих |