силогізм
СИЛОГІЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження - висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, - це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження, причому одне з двох даних суджень неодмінно загальне (Логіка, 1953, 92); Дашкович підвів голову, почувши такий надзвичайний рогатий силогізм, якого навіть не вигадала давня Греція (Н.-Лев., І, 1956, 399).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | силогізм | силогізми |
Родовий | силогізму | силогізмів |
Давальний | силогізмові, силогізму | силогізмам |
Знахідний | силогізм | силогізми |
Орудний | силогізмом | силогізмами |
Місцевий | на/у силогізмі | на/у силогізмах |
Кличний | силогізме | силогізми |