силування
СИЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. силувати. Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (Фр., XIII, 1954, 284); Сам [розвідник] не дуже помітного зросту, а от по комплекції був такий, що, видно, міг без особливих силувань справитися з трьома довготелесими фріцами (Логв., Давні рани, 1961, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | силування | силування |
Родовий | силування | силувань |
Давальний | силуванню | силуванням |
Знахідний | силування | силування |
Орудний | силуванням | силуваннями |
Місцевий | на/у силуванні | на/у силуваннях |
Кличний | силування | силування |