силікатник
СИЛІКАТНИК, а, ч., розм. 1. Учений, фахівець, що займається силікатами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | силікатник | силікатники |
Родовий | силікатника | силікатників |
Давальний | силікатникові, силікатнику | силікатникам |
Знахідний | силікатника | силікатників |
Орудний | силікатником | силікатниками |
Місцевий | на/у силікатнику, силікатникові | на/у силікатниках |
Кличний | силікатнику | силікатники |