синовбійниця
СИНОВБІЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до синовбивець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синовбійниця | синовбійниці |
Родовий | синовбійниці | синовбійниць |
Давальний | синовбійниці | синовбійницям |
Знахідний | синовбійницю | синовбійниць |
Орудний | синовбійницею | синовбійницями |
Місцевий | на/у синовбійниці | на/у синовбійницях |
Кличний | синовбійнице | синовбійниці |