синойкізм
СИНОЙКІЗМ, -у, ч. У стародавніх державах (Греції та ін.) – об'єднання раніше відокремлених родоплемінних общин, поселень або міст у єдине політичне ціле (поліс) у зв'язку з виникненням класового суспільства й становленням держави, а також з розвитком ремесла і торгівлі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синойкізм | синойкізми |
Родовий | синойкізму | синойкізмів |
Давальний | синойкізмові, синойкізму | синойкізмам |
Знахідний | синойкізм | синойкізми |
Орудний | синойкізмом | синойкізмами |
Місцевий | на/у синойкізмі | на/у синойкізмах |
Кличний | синойкізме | синойкізми |