синтонність
СИНТОННІСТЬ, -ності, ж., псих. Особливість особи, яка характеризується поєднанням внутрішньої урівноваженості з емоційною чуйністю і товариськістю. // Здатність людини перебувати в гармонії з навколишньою його реальністю; властива врівноваженим людям з високою культурою спілкування. <> Регресивна синтонність, псих. – прагнення постійно викладати свої переживання, навіть інтимного характеру, всім оточуючим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтонність | синтонності |
Родовий | синтонності, синтонности | синтонностей |
Давальний | синтонності | синтонностям |
Знахідний | синтонність | синтонності |
Орудний | синтонністю | синтонностями |
Місцевий | на/у синтонності | на/у синтонностях |
Кличний | синтонносте | синтонності |