синхронізатор
СИНХРОНІЗАТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор - пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн., 1957, 210); // Те, що сприяє синхронізації. Дослідами встановлено, що світло є найсильнішим синхронізатором біологічного ритму (Знання.., 12, 1968, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синхронізатор | синхронізатори |
Родовий | синхронізатора | синхронізаторів |
Давальний | синхронізаторові, синхронізатору | синхронізаторам |
Знахідний | синхронізатор | синхронізатори |
Орудний | синхронізатором | синхронізаторами |
Місцевий | на/у синхронізаторі | на/у синхронізаторах |
Кличний | синхронізаторе | синхронізатори |