синьоцвіт
СИНЬОЦВІТ, у, ч., діал. 1. Сокирки. Грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом (Мирний, IV, 1955, 310); Біля Лідиної хати цвіли.. нагідки, синьоцвіт (Чаб., Шляхами.., 1961, 21).
2. Кручені паничі. Господиня ласкаво запрошує сідати на ганку, затіненому синьоцвітом, а дітки вже обступили нас, не дають і кроку ступити (Рад. Укр., 23.VIІ 1958, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синьоцвіт | синьоцвіти |
Родовий | синьоцвіту | синьоцвітів |
Давальний | синьоцвітові, синьоцвіту | синьоцвітам |
Знахідний | синьоцвіт | синьоцвіти |
Орудний | синьоцвітом | синьоцвітами |
Місцевий | на/у синьоцвіті | на/у синьоцвітах |
Кличний | синьоцвіте | синьоцвіти |