синьоцвіття
СИНЬОЦВІТТЯ, я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти. Б'є [пастушок] палюгою по цупких стеблах Петрового батога, і вони закипають сполоханим синьоцвіттям (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103); * Образно. Там, удалині, де море сходилося з небом, ще доцвітала ніжним слабеньким синьоцвіттям вузенька смужка - ніби фацелії там хтось кинув на втіху невтомним бджолам (Збан., Сеспель, 1961, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синьоцвіття | |
Родовий | синьоцвіття | |
Давальний | синьоцвіттю | |
Знахідний | синьоцвіття | |
Орудний | синьоцвіттям | |
Місцевий | на/у синьоцвітті | |
Кличний | синьоцвіття |