синюшний
СИНЮШНИЙ, а, е. Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін). Він пробурмотів погрози на адресу свого ворога і стис свої тонкі синюшні губи (Мик., II, 1957, 219); Під очима [у Романа Петровича] темні набряклі мішки. І все обличчя у нього якесь підозріло синюшне (Коз., Сальвія, 1959, 94); Увійшов бригадир садової бригади, низькорослий чоловік з синюшним нездоровим рум'янцем на щоках, і почав скаржитись на брак якоїсь отрути проти садових шкідників (Добр., Тече річка.., 1961, 245); // Який має шкіру, губи і т. ін. синюватого кольору. Коли когось у селі треба було катувати - за це охоче брався синюшний Октав (Стельмах, І, 1962, 463).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | синюшний | синюшна | синюшне | синюшні |
Родовий | синюшного | синюшної | синюшного | синюшних |
Давальний | синюшному | синюшній | синюшному | синюшним |
Знахідний | синюшний, синюшного | синюшну | синюшне | синюшні, синюшних |
Орудний | синюшним | синюшною | синюшним | синюшними |
Місцевий | на/у синюшному, синюшнім | на/у синюшній | на/у синюшному, синюшнім | на/у синюшних |