сироп
СИРОП, у, ч. 1. Концентрований розчин цукру звичайно в фруктовому або ягідному соку. Свіжі ягоди протирають, віджимають сік, а з мезги роблять відвар, добавляючи цукор, і готують сироп (Технол. пригот. їжі, 1957, 106); Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники - білі-білі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 33); * У порівн. Вино, що його ллє Суліман у призначений для Нелі срібний келих, таке густе, ще капає крапля за краплею, наче сироп (Вільде, Сестри.., 1958, 362).
2. фарм. Густий відвар із лікарських трав і т. ін У народній медицині застосовують сироп з капусти як засіб проти катару верхніх дихальних шляхів (Хлібороб Укр., 3, 1970, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сироп | сиропи |
Родовий | сиропу | сиропів |
Давальний | сиропові, сиропу | сиропам |
Знахідний | сироп | сиропи |
Орудний | сиропом | сиропами |
Місцевий | на/у сиропі | на/у сиропах |
Кличний | сиропе | сиропи |