сказаний
СКАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сказати 1. - Тітко!.. не плачте, тітко... ось хліб... - Семенові здалося, що то хтось другий проказав тії слова - таким чудним, не своїм голосом були вони сказані (Коцюб., І, 1955, 99); В вухах дзвенять її останні слова, сказані ввечері (Хижняк, Тамара, 1959, 191); // у знач. прикм. Подоляк метав жартами наліво й направо, а словаки, весело юрмлячись довкола, на ходу зазирали йому в рота, виловлювали кожне сказане слово (Гончар, III, 1959, 323); // у знач. ім. сказане, ного, с. Те, що було висловлене, повідомлене. Сказаного й сокирою не вирубаєш (Номис, 1864, № 12870); Олена була мов очманіла: .. вона не розуміла, що до неї говорять, і через те доводилося повторювати сказане (Вільде, Сестри.., 1958, 179); // у знач. ім. сказане, ного, с. Те, що було згадане, назване вище. З сказаного видно, що Комуністична партія оточує величезним піклуванням художню творчість народу (Рильський, III, 1956, 141); // сказано, безос. присудк. сл. Я більше не бачив її, ніколи не бачив... Мені сказано, що її мачуха віддала в містечко на п'ять років у найми (Гр., І, 1963, 303); - Я те кажу, що вичитав в законі. Там сказано, як предок наш Ізраїль до бою став одважно проти бога (Л. Укр., І, 1951, 170); Віталію Калмикову було сказано, що губернатор сподівається його ніколи більше не бачити (Смолич, II, 1958, 118); // у знач. вставн. сл. сказано. Уживається для узагальнення висловленого у знач. відомо, нічого дивного, як і годиться. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах. Сказано, шарпак (Шевч., II, 1963, 126); Давня то давнина, а наче вчора діялось. Молоді літа - сказано: що замолоду чуєш або бачиш, до кінця воно тобі привиджується (Вовчок, І, 1955, 49); - Що ж, може, її хоч свекруха жалує? - Де там? Коли вже чоловік збиткується, то свекрусі... Сказано: чужа мати!.. (Л. Укр., III, 1952, 471); Натомлені, притихлою ходою Вони вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою. Старого пастуха бере і сміх, і гнів: Ну, сказано - малі! Усе б то їм брикати!.. (Рильський, І, 1960, 257); // у знач. вставн. сл. сказано. Уживається для підкреслення того, що вислів, який наводиться далі, є формулою народної мудрості - прислів'ям, приказкою і т. ін. - Ми проживемо і в злиднях, проживемо і в землянці, на одному хлібі та воді. Сказано: «Хліб та вода - то козацька їда» (П. Куліш, Вибр., 1969, 140); - Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! ..- плаче Мотря. - ..Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом!.. (Мирний, І, 1949, 264); «Чекайте,- весело думав про себе Маковей,- чекайте... Хіба це вже й край... Стану і я згодом таким воякою, як наші полкові «вовки». Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся...» (Гончар, III, 1959, 59).
@ Не во гнів будь сказано, заст.- те саме, що Не во (у) гнів (тобі, вам і т. ін. ) (див. гнів). [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш... (М. Куліш, П'єси, 1960, 12); Сказано - зроблено - слово не розходиться з ділом. Кошенятами, яких люди не брали, велено в ставку рибу погодувати. Сказано - зроблено (Мирний, II, 1954, 104).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сказаний | сказана | сказане | сказані |
Родовий | сказаного | сказаної | сказаного | сказаних |
Давальний | сказаному | сказаній | сказаному | сказаним |
Знахідний | сказаний, сказаного | сказану | сказане | сказані, сказаних |
Орудний | сказаним | сказаною | сказаним | сказаними |
Місцевий | на/у сказаному, сказанім | на/у сказаній | на/у сказаному, сказанім | на/у сказаних |