сказатися
СКАЗАТИСЯ, скажеться, док. Бути вимовленим ким-небудь. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! Слово скажеться та й сміхом перехопиться (Вовчок, VI, 1956, 229); - Ну, ну, угамуйсь, - каже Шрам, - хіба ж я тебе не знаю? Мало чого скажеться під гарячу минуту [хвилину]? (П. Куліш, Вибр., 1969, 124).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скажуся | скажемося |
2 особа | скажешся | скажетеся |
3 особа | скажеться | скажуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сказався | сказалися |
Жіночий рід | сказалася | |
Середній рід | сказалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сказажімося | |
2 особа | сказажися | сказажіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сказавшись |