скидальник
СКИДАЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами - густо купки (Головко, І, 1957, 340); - Сідай за кермо! - гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники - на косарки (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скидальник | скидальники |
Родовий | скидальника | скидальників |
Давальний | скидальникові, скидальнику | скидальникам |
Знахідний | скидальника | скидальників |
Орудний | скидальником | скидальниками |
Місцевий | на/у скидальнику, скидальникові | на/у скидальниках |
Кличний | скидальнику | скидальники |