скиток
СКИТОК, тка, ч. Зменш. до скит. - Куди твій [піп] подався? - кивнув [Дмитро] головою на ліс.- На те місце, де колись стояв скиток пустельника, який проводив увесь час у молитві, пості і мовчанці (Стельмах, II, 1962, 271); В 1676 році татари Ібрагіма-паші Шейтана зруйнували і церкву, і скиток, повбивали ченців, а дзвони забрали на торг (Стельмах, І, 1962, 255).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скиток | скитки |
Родовий | скитка | скитків |
Давальний | скиткові, скитку | скиткам |
Знахідний | скиток | скитки |
Орудний | скитком | скитками |
Місцевий | на/у скитку | на/у скитках |
Кличний | скитку | скитки |
скитки
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скитки | |
Родовий | скиток | |
Давальний | скиткам | |
Знахідний | скитки | |
Орудний | скитками | |
Місцевий | на/у скитках | |
Кличний | скитки |