склеювання
СКЛЕЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. склеювати. При склеюванні двох деталей з паперу або картону, як правило, намащують клеєм (клейстером) тонкий матеріал (Гурток «Умілі руки..», 1955, 25); У лабораторії полімерних клеїв Таллінського політехнічного інституту розроблено і випробувано речовини для склеювання металевих труб (Рад. Укр., 5.I 1972, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склеювання | склеювання |
Родовий | склеювання | склеювань |
Давальний | склеюванню | склеюванням |
Знахідний | склеювання | склеювання |
Орудний | склеюванням | склеюваннями |
Місцевий | на/у склеюванні | на/у склеюваннях |
Кличний | склеювання | склеювання |