склодув
СКЛОДУВ, а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям. Особливу сторінку в білоруське художнє склоробство XVIII ст. вписали кріпосні склодуви і гравірувальники, котрі працювали на мануфактурах князів Радзівіллів у селах Уріччя і Налибоки (Знання.., 2, 1972, 9); Склодуви не могли жити без гути, як рослина без води, як тіло без душі (Панч, II, 1956, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склодув | склодуви |
Родовий | склодува | склодувів |
Давальний | склодувові, склодуву | склодувам |
Знахідний | склодува | склодувів |
Орудний | склодувом | склодувами |
Місцевий | на/у склодуві, склодувові | на/у склодувах |
Кличний | склодуве | склодуви |