склопакунок
СКЛОПАКУНОК, нка, ч., буд. Будівельний виріб для засклення вікон, вітрин, який складається із двох листів скла, з'єднаних так, що між ними утворюється замкнений простір, заповнений сухим повітрям. Застосування склопакунків поліпшує експлуатаційні якості віконних блоків (Рад. Укр., 21.II 1969, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склопакунок | склопакунки |
Родовий | склопакунка | склопакунків |
Давальний | склопакункові, склопакунку | склопакункам |
Знахідний | склопакунок | склопакунки |
Орудний | склопакунком | склопакунками |
Місцевий | на/у склопакунку | на/у склопакунках |
Кличний | склопакунку | склопакунки |