сковуватися
СКОВУВАТИСЯ, ується, недок., СКУВАТИСЯ, скується, док. 1. З'єднуватися куванням.
2. перен. Створюватися, організовуватися. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося (Укр.. присл.., 1963, 99); Чулось, мабуть, йому, що через мене може скуватися лад у сім'ї (Вас., І, 1959, 254); Тут в ім'я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, II, 1960, 40).
3. перен. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.). - Що, як наступлять знову морози, скується ставок льодом? (Л. Янов., І, 1959, 409).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сковуюся | сковуємося |
2 особа | сковуєшся | сковуєтеся |
3 особа | сковується | сковуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сковуватимуся | сковуватимемося |
2 особа | сковуватимешся | сковуватиметеся |
3 особа | сковуватиметься | сковуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сковувався | сковувалися |
Жіночий рід | сковувалася | |
Середній рід | сковувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сковуймося | |
2 особа | сковуйся | сковуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сковуючись | |
Минулий час | сковувавшись |