скомандувати
СКОМАНДУВАТИ, ую, уєш, док. Вимовити слова команди; дати команду. Аж ось затуркотів барабан; москалі скомандували в лаву строїтись (Мирний, І, 1949, 216); Скомандувавши: «Вперед!», Красношапка орлом вилітає на бруствер (Вишня, І, 1956, 310); - Гранатами! - скомандував Сагайда бійцям, що стояли навпроти вікон. - Покажіть їм Русь! (Гончар, III, 1959, 144); // Дати розпорядження зробити що-небудь (перев. владним тоном). - Кучер, запрягай! - скомандувала дівчинка, та так грізно, що Пріська не втерпіла, щоб не засміятися (Л. Янов., І, 1959, 287); Катерина рішуче підвелась, взяла корзину і скомандувала, щоб Валерій брав чемодан (Коп., Земля.., 1957, 43).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скомандую | скомандуємо |
2 особа | скомандуєш | скомандуєте |
3 особа | скомандує | скомандують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скомандував | скомандували |
Жіночий рід | скомандувала | |
Середній рід | скомандувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скомандуймо | |
2 особа | скомандуй | скомандуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скомандувавши |