сконфіскований
СКОНФІСКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконфіскувати. Наприкінці 1886 року була надрукована програма «Поступу» [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (Вітч., 2, 1967, 165); // сконфісковано, безос. присудк. сл. Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (Кол., Терен.., 1959, 291).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сконфіскований | сконфіскована | сконфісковане | сконфісковані |
Родовий | сконфіскованого | сконфіскованої | сконфіскованого | сконфіскованих |
Давальний | сконфіскованому | сконфіскованій | сконфіскованому | сконфіскованим |
Знахідний | сконфіскований, сконфіскованого | сконфісковану | сконфісковане | сконфісковані, сконфіскованих |
Орудний | сконфіскованим | сконфіскованою | сконфіскованим | сконфіскованими |
Місцевий | на/у сконфіскованому, сконфіскованім | на/у сконфіскованій | на/у сконфіскованому, сконфіскованім | на/у сконфіскованих |