скоп
СКОП, у, ч., розм. Те саме, що скупчення 2. - Житло у мене кепське - підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся - ночуй, поки не влаштуєшся (Бурл., Напередодні, 1956, 45).
@ Усім (цілим) скопом - всі разом, гуртом. Усім скопом пішли [майстри] проводити свого почесного гостя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 180); Розкуркулені поперли на нього цілим скопом, засукуючи на ходу рукава (Тют., Вир, 1964, 410).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скоп | скопи |
Родовий | скопу | скопів |
Давальний | скопові, скопу | скопам |
Знахідний | скоп | скопи |
Орудний | скопом | скопами |
Місцевий | на/у скопі | на/у скопах |
Кличний | скопе | скопи |