скрекотіння
СКРЕКОТІННЯ, я, с. Дія за знач. скрекотіти і звуки, утворювані цією дією. Далеке скрекотіння, якесь мелодійне цвірінькання долинуло до слуху Миколи Петровича (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрекотіння | скрекотіння |
Родовий | скрекотіння | скрекотінь |
Давальний | скрекотінню | скрекотінням |
Знахідний | скрекотіння | скрекотіння |
Орудний | скрекотінням | скрекотіннями |
Місцевий | на/у скрекотінні | на/у скрекотіннях |
Кличний | скрекотіння | скрекотіння |