скрючувати
СКРЮЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКРЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Згинати, скорчувати.
2. техн. Зчіплювати крюками.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрючую | скрючуємо |
2 особа | скрючуєш | скрючуєте |
3 особа | скрючує | скрючують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрючуватиму | скрючуватимемо |
2 особа | скрючуватимеш | скрючуватимете |
3 особа | скрючуватиме | скрючуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скрючував | скрючували |
Жіночий рід | скрючувала | |
Середній рід | скрючувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрючуймо | |
2 особа | скрючуй | скрючуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скрючуючи | |
Минулий час | скрючувавши |