скубка
СКУБКА, и, ж., розм. 1. Смикання за волосся, вуха і т. ін. як кара. Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани; щасливий той день, коли проходив без їх [них] (Мирний, IV, 1955, 29); Дітям завдавалося скубки, коли вони неуважно відповідали на вчителеві запитання (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 88).
2. Картярська гра, при якій того, хто програв, смикають за волосся.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скубка | скубки |
Родовий | скубки | скубок |
Давальний | скубці | скубкам |
Знахідний | скубку | скубки |
Орудний | скубкою | скубками |
Місцевий | на/у скубці | на/у скубках |
Кличний | скубко | скубки |