скупчення
СКУПЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. скупчити і скупчитися. [Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває (Дмит. Драм. тв., 1958, 179); Прибула розвідка і заявила, що скупчення противника начебто не спостерігається (Шер., В партиз. загонах, 1947, 124).
2. Велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, предметів і т. ін. Корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти князя Багратіона (Кочура, Зол. грамота, 1960, 180); Наштовхнувшись на велике скупчення криги, він [корабель] змушений був повернути на південь (Видатні вітч. географи.., 1954, 54).
^ Зоряні скупчення, астр. - системи зірок, в яких зорі розташовані тісніше, ніж у навколишньому просторі. Щоб відшукати нові комети, потрібно вивчити зоряне небо, запам'ятати розташування туманностей та зоряних скупчень (Наука.., 6, 1964, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скупчення | скупчення |
Родовий | скупчення | скупчень |
Давальний | скупченню | скупченням |
Знахідний | скупчення | скупчення |
Орудний | скупченням | скупченнями |
Місцевий | на/у скупченні | на/у скупченнях |
Кличний | скупчення | скупчення |