скушувати
СКУШУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУСИТИ, скушу, скусиш, док., перех. Кусаючи, відділяти частину чого-небудь.
Скушувати (скусити) набій, заст.- заряджаючи рушницю набоєм з паперовою голівкою, відривати її зубами. Пан з небораком чатують за краком; Виймають з торбин причандали, Набої скусили і з цілої сили По кулі в рушниці загнали (Стар., Вибр., 1959, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушую | скушуємо |
2 особа | скушуєш | скушуєте |
3 особа | скушує | скушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушуватиму | скушуватимемо |
2 особа | скушуватимеш | скушуватимете |
3 особа | скушуватиме | скушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скушував | скушували |
Жіночий рід | скушувала | |
Середній рід | скушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушуймо | |
2 особа | скушуй | скушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скушуючи | |
Минулий час | скушувавши |