слебезувати
СЛЕБЕЗУВАТИ і СЛЕБІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Читати по складах. Досі Наумаха не знала, що Семен вчиться грамоти.. Наумаха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжка (Коцюб., І, 1955, 102); [Стеха:] А ти письменний? [Гапон:] Слебезую потроху (Сам., II, 1958, 158); // Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. Давись, як слебізуе, аж нудно слухати (Сл. Гр.).
2. Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати. По городу пішла поголоска. Люда слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Мирний, III, 1954, 198).
3. Говорити багато, без упину, безладно, часто про що-небудь неістотне, нецікаве, не варте уваги. Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Мирний, IV, 1955, 78); // Говорити запобігливо, підлесливо. - А ми ждемо, не дождемося вас,- почав він слебезувати перед нею (Мирний, IV, 1955, 145).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слебезую | слебезуємо |
2 особа | слебезуєш | слебезуєте |
3 особа | слебезує | слебезують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слебезуватиму | слебезуватимемо |
2 особа | слебезуватимеш | слебезуватимете |
3 особа | слебезуватиме | слебезуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | слебезував | слебезували |
Жіночий рід | слебезувала | |
Середній рід | слебезувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слебезуймо | |
2 особа | слебезуй | слебезуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | слебезуючи | |
Минулий час | слебезувавши |