слобідський
СЛОБІДСЬКИЙ, а, е. Стос. до слободи і слобідки. Біля слобідської церкви вже купками стояли люди (Тулуб, В степу.., 1964, 486); Шура безперестану цокотіла, розповідаючи слобідські новини (Добр., Тече річка.., 1961, 217); // Який живе у слободі, слобідці. Слобідські хлопці - шевців Казімірка та млинарського слюсаря Федько - лазили вже тим [підземним ходом], що до річки (Смолич, II, 1958, 51); // у знач. ім. слобідський, кого, ч. Той, хто живе у слободі, слобідці.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | слобідський | слобідська | слобідське | слобідські |
Родовий | слобідського | слобідської | слобідського | слобідських |
Давальний | слобідському | слобідській | слобідському | слобідським |
Знахідний | слобідський, слобідського | слобідську | слобідське | слобідські, слобідських |
Орудний | слобідським | слобідською | слобідським | слобідськими |
Місцевий | на/у слобідському, слобідськім | на/у слобідській | на/у слобідському, слобідськім | на/у слобідських |