СЛІДНО, присл., зах. Видно, помітно. [Парвус:] А згадай же, що він сказав на запит, чом у нього не слідно культу цезаря в господі: «сим нехтують не тільки християни!» - сказав Руфін, прегордо усміхнувшись (Л, Укр., II, 1951, 425); Усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю (Коб., І, 1956, 103).