слідочок
СЛІДОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід1 1, 2. - Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? - вдарило Катрі в голову (Мирний, IV, 1955, 305): На жовтім пісочку Два слідочки знати. Гой, один слідочок - То мого милого, А другий слідочок - Коня вороного (Нар. лірика, 1956, 167); Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Ол., Чуєш.., 1959, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слідочок | слідочки |
Родовий | слідочка | слідочків |
Давальний | слідочкові, слідочку | слідочкам |
Знахідний | слідочок | слідочки |
Орудний | слідочком | слідочками |
Місцевий | на/у слідочку | на/у слідочках |
Кличний | слідочку | слідочки |