смиренно
СМИРЕННО. Присл. до смиренний. Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки],- між ними запанувала цілковита гармонія (Хотк., II, 1966, 368); Зупинившись проти двох рибалок, що смиренно стояли собі і мовчали, Турчинович згорда випнув нижню губу (Кол., Терен.., 1959, 38).