сміхотливість
СМІХОТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотливий. Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 33); Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Янов., II, 1954, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сміхотливість | сміхотливості |
Родовий | сміхотливості, сміхотливости | сміхотливостей |
Давальний | сміхотливості | сміхотливостям |
Знахідний | сміхотливість | сміхотливості |
Орудний | сміхотливістю | сміхотливостями |
Місцевий | на/у сміхотливості | на/у сміхотливостях |
Кличний | сміхотливосте | сміхотливості |