сміхотун
СМІХОТУН, а, ч., розм. Те саме, що сміхун 1. В поемі «Перебендя» сам Шевченко тонко подає читачам подвійний образ кобзаря: спочатку пророка, а в кінці сміхотуна і танцюриста (Тич., III, 1957, 153); - Веселий він! - говорять всі, хто зна Його одверту, непідробну вдачу. - А сміхотун! - хтось скаже на додачу (Бичко, Простота, 1963, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сміхотун | сміхотуни |
Родовий | сміхотуна | сміхотунів |
Давальний | сміхотунові, сміхотуну | сміхотунам |
Знахідний | сміхотуна | сміхотунів |
Орудний | сміхотуном | сміхотунами |
Місцевий | на/у сміхотуні, сміхотунові | на/у сміхотунах |
Кличний | сміхотуне | сміхотуни |