солянка
СОЛЯНКА1, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. - Може, тобі ще й солі треба до страви? - промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Н.-Лев., VI, 1966, 341); Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 33).
СОЛЯНКА2, и, ж., кул. 1. Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими пряними приправами. Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів (щі, борщі, солянки, розсольники) (Технол. пригот. їжі, 1957, 3); Риб'яча солянка.
2. Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами.
СОЛЯНКА3, и, ж., розм. Те саме, що курай1. Солоноозерна - одна з найкрасивіших дільниць [Чорноморського] заповідника.. Тут синіють мілкі солоні озерця, зарослі зеленим очеретом і червоною солянкою (Знання.., 9, 1969, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | солянка | солянки |
Родовий | солянки | солянок |
Давальний | солянці | солянкам |
Знахідний | солянку | солянки |
Орудний | солянкою | солянками |
Місцевий | на/у солянці | на/у солянках |
Кличний | солянко | солянки |