сотенька
СОТЕНЬКА, и, ж. Пестл. до сотня 1. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле [Щука] то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Гл., Байки.., 1959, 91); - Ми, батюшко, вже й маємо сотеньку карбованців,- сказала баба Зінька (Н.-Лев., VI, 1966, 324); // Те саме, що сотня 1. - За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі [Рябкові] київ (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сотенька | сотеньки |
Родовий | сотеньки | сотеньок |
Давальний | сотеньці | сотенькам |
Знахідний | сотеньку | сотеньки |
Орудний | сотенькою | сотеньками |
Місцевий | на/у сотеньці | на/у сотеньках |
Кличний | сотенько | сотеньки |