софіст
СОФІСТ, а, ч. 1. Представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання.
2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень. Майстрами навмисне неправильних міркувань, розрахованих на те, щоб ввести в оману свого співбесідника, були, наприклад, старогрецькі софісти (Логіка, 1953, 80); Він [В. І. Ленін] тепер обізвав П'ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником (Смолич, Мир.., 1958, 317).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | софіст | софісти |
Родовий | софіста | софістів |
Давальний | софістові, софісту | софістам |
Знахідний | софіста | софістів |
Орудний | софістом | софістами |
Місцевий | на/у софісті, софістові | на/у софістах |
Кличний | софісте | софісти |