спадкодавець
СПАДКОДАВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спадкодавець | спадкодавці |
Родовий | спадкодавця | спадкодавців |
Давальний | спадкодавцеві, спадкодавцю | спадкодавцям |
Знахідний | спадкодавця | спадкодавців |
Орудний | спадкодавцем | спадкодавцями |
Місцевий | на/у спадкодавці, спадкодавцеві | на/у спадкодавцях |
Кличний | спадкодавцю | спадкодавці |