сповадитися
СПОВАДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Звикнути постійно, часто робити що-небудь (звичайно небажане для інших). - Що ж, як немає грошей,- йому тихо Пріська. - Хіба б не радніші віддати?.. Коли й заробити нігде. - Брехня! - обірвав Грицько. - То така вдача ледача, така звичка бісова! Сповадились так: ходи по їх разів по десять та проси, у ноги кланяйся!.. (Мирний, III, 1954, 13).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | споваджуся | сповадимося |
2 особа | сповадишся | сповадитеся |
3 особа | сповадиться | сповадяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сповадився | сповадилися |
Жіночий рід | сповадилася | |
Середній рід | сповадилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповадьмося | |
2 особа | сповадься | сповадьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сповадившись |